КОГНІТИВНЕ ЗУСИЛЛЯ ЯК КОМПОНЕНТ СТРАТЕГІЇ ПЕРЕКЛАДАЧА

Автор(и)

  • Наталія ГРИЦІВ Lviv Polytechnic National University
  • Оксана МЕЛЬНИЧУК Municipal Institution of Higher Education “Rivne Medical Academy”

DOI:

https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2022/3/6

Ключові слова:

переклад, когнітивне перекладознавство, перекладацька стратегія, когнітивне зусилля, метапізнання

Анотація

У статті розглядається когнітивна стратегія перекладача з позиції її ключового компонента – когнітивного зусилля. Актуальність обговорюваного питання зумовлена тим, що перекладацька діяльність із когнітивного ракурсу привертає увагу багатьох науковців, а її розквіт припадає на межу ХХ–ХХІ ст. Смислотворення як фундаментальний аспект когнітивного зусилля потребує наукового аналізу. Вивчення розумових процесів (mental processes) у перекладі є дуже актуальним і малодослідженим. Останнім часом помітним є зсув у бік пріоритетності розуміння когнітивного процесу та накопичення інформації і знань, які перекладач отримує шляхом навчання й набуття досвіду. У процесі дослідження були використані метод збору теоретичних даних і метод аналізу й оцінки отриманих даних. Метапізнання вважаємо основою когнітивної стратегії перекладача та розуміємо як стратегічний контроль над складними когнітивними завданнями, зокрема перекладом. Пильну увагу приділено метакогніції як свідомому та керованому контролю над когнітивними завданнями перекладача. Когнітивне зусилля визначається як поєднання когнітивного навантаження з когнітивними здібностями, які необхідно застосовувати для вирішення перекладацького завдання. У статті розглядаються текстоцентричний та перекладацько-центричний вияви когнітивного зусилля, зокрема пропонується аналіз предметного поля когнітивного ресурсу перекладача, проаналізувати позначення когнітивного ресурсу на роботі у процесі перекладу. З метою ілюстрації можливостей перекладу спираємося на базову, розширену та складну структури В. Лершера. Вдалося констатувати, що простіші структури відображаються в буквальному перекладі та потребують докладання менших когнітивних зусиль, на відміну від більш складних структур. Отримані результати можуть використовуватись для подальшого вивчення когнітивного ресурсу як головного складника в діяльності перекладача.

Посилання

Angelone, E. & Shreve, G. M. (2011). Uncertainty Management, Metacognitive Bundling in Problem Solving, and Translation Quality, In Cognitive explorations of translation / edited by Sharon O’Brien, pp. 108–130.

Carl, M. & Schaeffer, М. (2017). Measuring translation literality. In: Translation in Transition: Between cognition, computing and technology. Edited by Arnt Lykke Jakobsen and Bartolomé Mesa-Lao, Benjamins Translation Library, pp. 82–106. https://doi.org/10.1075/btl.133.03car

Clark, A. (1998). Being there: Putting brain, body, and world together again. Cambridge: MIT Press.

Clark, A., & Chalmers, D. J. (1998). The extended mind. Analysis, 58(1), 7–19.

Deckert, M. (2020). Decision-Making: Putting AVT and MA into Perspective. In: Bogucki Ł., Deckert M. (eds). The Palgrave Handbook of Audiovisual Translation and Media Accessibility. Palgrave Studies in Translating and Interpreting. Palgrave Macmillan, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-42105-2_24

Hartsuiker, R., Pickering, M. and Veltkamp, E. (2004). Is syntax seperate or shared between languages? Psychological Science, 15, 409–414.

Lörscher, W. (2005). The Translation Process: Methods and Problems of its Investigation. Meta: journal des traducteurs / Meta: Translators’ Journal, 50 (2), 597–608. https://doi.org/10.7202/011003ar

Muñoz, R. (2013). Cognitive and psycholinguistic approaches. In: The Routledge Handbook of Translation Studies. Routledge, 241–256.

Pezzulo, G., Lawrence, W., Barsalou L. W. et al. (2013). Computational Grounded Cognition: a new alliance between grounded cognition and computational modeling. Frontiers in Psychology. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2012.00612

Siren, S. &amp, Hakkarainen, K. (2002). The cognitive concept of expertise applied to expertise in translation. Across Languages and Cultures, 3, 1, 71–82.

Suchman, L. (2007). Human-machine reconfigurations. Cambridge: Cambridge University Press.

Tirkkonen-Condit, S. (2005). The Monitor Model Revisited: Evidence from ProcessResearch. Meta, 50, (2), 405–414. https://doi.org/10.7202/010990ar

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-06

Як цитувати

ГРИЦІВ, Н., & МЕЛЬНИЧУК, О. (2022). КОГНІТИВНЕ ЗУСИЛЛЯ ЯК КОМПОНЕНТ СТРАТЕГІЇ ПЕРЕКЛАДАЧА. Folia Philologica, (3), 42-46. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2022/3/6

Номер

Розділ

Статті