ВТОРИННІ ФРАЗЕОТВОРЧІ ПРОЦЕСИ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2022/4/1Ключові слова:
фразеологічна одиниця, вторинне фразеотворення, фразеотворчі процеси, структурні та семантичні критерії, значення похідного фразеологізмуАнотація
У статті на матеріалі англійської мови здійснений опис вторинних фразеотворчих процесів, унаслідок яких виникають узуальні похідні фразеологічні одиниці. Розглянуто типологію цих процесів за структурними та семантичними критеріями. За структурними критеріями вторинні фразеотворчі процеси поділяються на внутрішньоструктурні (твірна та похідна одиниці мають однакову структуру) та міжструктурні (різні структури цих одиниць). Актуальність дослідження визначалася як активним вторинним фразеотворенням в англійській мові та інтересом до похідних фразеологічних одиниць, так і необхідністю дати узагальнення та пояснення щодо процесу утворення нової фраземи на основі наявної. Метою роботи є дослідження вторинного фразеотворення як одного з механізмів мови для опису фразеологічної системи в її динамічному стані та розвитку. У результаті дослідження було узагальнено всі можливі зміни плану вираження твірної фразеологічної одиниці, що відбуваються у процесі творення нової фразеологічної одиниці, та співвіднесено їх зі змінами плану змісту. Встановлено, що формування нової фразеологічної одиниці можливе, якщо значення похідної одиниці відрізняється від значення твірної. Значення похідного фразеологізму створюється на основі наявного знака мови, тому обов’язково певним чином інкорпорує значення чи певні семи значення твірної одиниці. Спільні елементи структури твірної та похідної фразеологічної одиниці створюють матеріальну базу для семантичної кореляції між одиницями. Процес вторинного фразеотворення зумовлює появу фразеологічних одиниць з новими структурно-семантичними показниками, тобто він одночасно є пов’язаним зі змінами як форми, так і змісту. Проаналізований мовний матеріал показав, що на основі тієї самої події або сюжету можуть виникати різні фразеологічні номінації, в тому числі нові значення вже наявних одиниць.
Посилання
Averbukh, K.Ya., Karpova, O.M. (2009). Leksycheskye y frazeolohycheskye aspekty perevoda [Lexical and phraseological aspects of translation]. Moscow: Izd. tsentr “Akademiya”, 176 p. [in Russian].
Alefirenko, M.F., Semenenko N.N. (2009). Frazeolohyia y paremyolohyia [Phraseology and paremiology]. Moscow: Flinta; Nauka, 344 p. [in Russian].
Zykova, I.V. (2016). Lynhvokreatyvnost s pozytsyy lynhvokulturolohyy: teoriia, metod, analyz [Linguistic creativity from the standpoint of linguistic culture: theory, method, analysis]. Yazyk, soznanye, kommunykatsyia – Language, cognition, communication. Moscow, Vol. 53, pp. 136–151 [in Russian].
Kunin, A.V. (2005). Kurs frazeolohyy sovremennoho anhlyiskoho yazyka [Course of phraseology of the modern English language]. Dubna: “Feniks+”, 488 p. [in Russian].
Naberezhneva, T.E. (2009). Ontolohiia vtorynnoho frazeotvorennia v riznostrukturnykh movakh [Ontology of secondary phrase formation in multi-structural languages]: dys. na zdobuttia nauk. stupenia kan. filol. nauk: 10.02.15. Kyiv, 218 p. [in Ukrainian].
Potebnia, A.A. (1989). Slovo y myf [Word and myth]. Moskva: Izd-vo “Pravda”, 624 p. [in Russian].
Rakhmatullaeva, N.G. (2014). Nomynatyvnyi potentsial strukturno-semantycheskoi analohy v anhlyiskoi frazeolohyy [Nominative potential of structural-semantic analogues in English phraseology]. Vestnyk Moskovskoho hosudarstvennoho lynhvystycheskoho unyversyteta. Yazykoznanye – Bulletin of the Moscow State Linguistic University. Linguistics. Vyp. 20 (706), pp. 187–197 [in Russian].
Tretyakova, I.Yu. (2011). Okkazyonalnaia frazeolohyia (strukturno-semantycheskyi y kommunykatyvnoprahmatycheskyi aspekty) [Occasional phraseology (structural-semantic and communicative-pragmatic aspects)]: dys. na soysk. uchen. stepeny dokt. fylol. nauk: 10.02.01. Yaroslavl, 367 p. [in Russian].
The British National Corpus. Retrieved from: http://corpus.byu.edu/BNC.
