«МОВНА» ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ, ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ

Анотація

У статті розглядаються фактори мовної інтеграції, прагнення національних мов зберегти свою ідентичність, роль Європейського Союзу в цих процесах. Увага приділяється таким активним факторам інтеграції, як англо-американські запозичення та Інтернет. Розглядається дискусійне питання щодо впливу запозичень на мовну картину світу. Як протидія фактору інтеграції виступає мовна політика, спрямована на збереження ідентичності. Автори розглядають дві протилежні позиції щодо питання регіональної інтеграції у світовому геополітичному, економічному, військовому, культурному і лінгвістичному просторі: регіоналізацію як складову частину глобалізації; регіоналізацію як альтернативу глобалізації. Автори наголошують на тому, що в епоху світової глобалізації інтеграційні процеси відбуваються не тільки в економіці та культурі, а й у мові. Причому економіка і культура виступають як первинні щодо мови. Мовну інтеграцію розуміють у широкому і вузькому значеннях. У широкому – як процес стандартизації, уніфікації мовних засобів у сферах використання мови, пов’язаних із суспільно-політичним, економічним, культурним життям сучасного суспільства. У вузькому значенні – асоціюють із питаннями запозичення, передусім з англійської, причому запозичуються як нейтральні, так і експресивні засоби. Найбільш чутливо на процеси інтеграції реагують ЗМІ та всесвітня інформаційна мережа Інтернет. Найвищим ступенем мовної інтеграції є інтернаціоналізація, яка проявляється передусім у науковій, науково-технічній, політичній, міжнародно-правовій, педагогічній термінології (як результат укладання Болонської конвенції). Підсумовано, що нині глобалізація є одним із головних факторів і рушійних сил розвитку світової спільноти. Проблеми глобалізації, у тому числі і мовної, належать до злободенних і гострих у сучасному світі, оскільки мають загальнолюдський характер і планетарні масштаби прояву.