ТОПОНІМІКА ЄВРОПИ НА МАПІ УКРАЇНЦІВ XVI–XVIII СТОЛІТЬ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПИСЕМНИХ ПАМ’ЯТОК)
DOI:
https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2023/5/6Ключові слова:
писемні пам’ятки, топоніміка, топоапелятиви, гідроніми, назви морів, європейський контекст, мовна картина світуАнотація
У статті йдеться про топоніміку Європи і про те, як українці XVI–XVIII ст. іменували географічні назви європейського континенту, як їхні уявлення відображені в мові, мають вербальну кодифікацію. Українські писемні пам’ятки дають змогу досліджувати життя наших предків у багатьох його виявах, вивчати матеріальну та духовну культуру, зібрати лексичну спадщину носіїв української мови XVI–XVIII ст. і на основі цього подати їхній мовний портрет і відтворити мовну картину світу українців, їхні уявлення про себе та своє довкілля, а також уявлення про світ – далекий і близький, чужі краї, звичаї та обряди. Слова, які відображають і зберігають упродовж століть досвід мовців, «є основними елементами системних засобів і функціонують як субстрати, цементуючи мовленнєві утворення, зокрема словосполучення». Особливу увагу звернено на топоніми та топоапелятиви, зокрема на гідроніми, а саме: назви морів. Топоапелятиви МОРЕ та ОКЕАН (на відміну від сучасних відповідників) були синонімами і в уявленні українців номінували великий водний простір. Топоніми (зокрема, проаналізовано гідроніми – власні назви морів, розташовані на європейському континенті) засвідчують, що на позначення одного гідрооб’єкта українці використовували 2–4 назви, отож система географічних найменувань на карті Європи не була ще усталена. Дослідження дало змогу підтвердити думку багатьох істориків мови: географічна лексика – один із найбільш давніх пластів, що містить цінну інформацію для широких міждисциплінарних досліджень: мовознавчих, культурологічних, історичних, археологічних, етнографічних тощо.
Посилання
Holyk, R. (2011). “Toziemltsы y ynopliemiennykы”: “rus’kyi patriotyzm”, “obraz svitu” ta entichni stereotypy serednovichnoi Halychyny y Volyni [“Toziemltsы y Ynopliemiennykы”: “Ruthenian Patriotism”, “Image of the World” and Enttic Stereotypes of Medieval Galicia and Volhynia]. Kniazha doba: istoriia i kultura – Prince Age: History and Culture. Lviv, Vyp. 4. S. 100–118 [in Ukrainian].
Holyk, R. (2015). Kulturna pamiat i Skhidna Yevropa: pysemna kultura ta formuvannia suspilnykh uiavlen u Halychyni [Cultural Memory and Eastern Europe: Written Culture and Formation of Public Perceptions in Galicia]. Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Kryp’iakevycha NAN Ukrainy [in Ukrainian].
Hrynchyshyn, D. H., Chikalo, M. I. (1994). Slovnyk ukrainskoi movy XVI – pershoi polovyny XVII st. Spysok vykorystanykh dzherel [Dictionary of the Ukrainian Language of the XVI – the First Half of the XVII Century. References.]. Lviv: Atlas [in Ukrainian].
Hromko, T. V. (2000). Semantychni osoblyvosti narodnykh heohrafichnykh terminiv Tsentralnoi Ukrainy (na materiali Kirovohradshchyny) [Semantic Features of Folk Geographical Terms of Central Ukraine (on the Material of Kirovograd Region)]. Kirovohrad: RVC KDPU [in Ukrainian].
Danyliuk, O. K. (2000). Heohrafichna terminolohiia Volyni [Geographic Terminology of Volyn]: PhD thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Dydyk-Meush, H., Slobodzianyk, O. (2015). Ukrainski kraievydy XVI–XVIII st. Slovo – tekst – slovnyk [Ukrainian Landscapes of the XVI–XVIII Centuries. The Word – Text – Dictionary]. Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Kryp’iakevycha NAN Ukrainy [in Ukrainian].
Dydyk-Meush, H. (2020). Movnyi obraz Ukraintsia XVI–XVIII st. [The Linguistic Image of the Ukrainian XVI–XVIII Centuries]. Korean Journal of Ukrainian Studies, Vol. 1. No. 1. S. 142–152 [in Ukrainian].
Karpenko, Yu. A. (1974). Toponimichna rekonstruktsiia heohrafii i heohrafichna rekonstruktsiia toponimii [Toponymic reconstruction of geography and geographical reconstruction of toponymy]. XI Congress International des scünes onomastiques. Sofia, S. 468–473 [in Russian].
Sidenko, N. P. (2003). Heohrafichna apeliatyvna leksyka skhidnostepovykh hovirok Tsentralnoi Donechchyny [Geographic Appellate Vocabulary of the Ukrainian Eastern Steppe Dialects of the Central Donetsk Region]: PhD thesis. Donetsk [in Ukrainian].
Slobodzianyk, O. (2016). Formuvannia heohrafichnoi leksyky v ukrainskii movi XVI–XVIII st. [Formation of Geographical Vocabulary in the Ukrainian Language of the XVI–XVIII Centuries]: PhD thesis. Lviv [in Ukrainian].
Chuchka, P. P. (1983). Nazvy mistsevostei, reliefu. Istoriia ukrainskoi movy. Leksyka i frazeolohiia [Names of Terrain, Relief. In the Book: History of the Ukrainian Language. Vocabulary and Phraseology] / redkol.: V. M. Rusanivskyi, V. L. Karpova, V. V. Nimchuk, I. P. Chepiha. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
