ТИПОЛОГІЯ ТА ФУНКЦІЇ СУЧАСНИХ МЕДІЙНИХ НАРАТИВІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2024/7/4Ключові слова:
наратив, типологія, фольклор, російсько-українська війна, колективна пам’ятьАнотація
У статті досліджено типологію сучасних наративів, що виникають у контексті російсько-української війни, з розкриттям їхньої ролі у формуванні колективної пам’яті та національної ідентичності українців. Особливу увагу приділено аналізу функціонування цих наративів у медіапросторі та суспільній свідомості. Метою роботи є виявлення ключових елементів типології цих наративів та їхнього впливу на суспільство в умовах війни та в післявоєнний час. У дослідженні застосовано методи контент-аналізу та дискурс-аналізу для виявлення та систематизації посутніх тенденцій формування наративів, представлених у медіа та соціальних мережах. За допомогою контент-аналізу проаналізовано основні теми, мотиви та символи, що виявляються в різних типах наративів, а також їхню частотність і взаємозв’язки. Дискурс-аналіз допоміг розглянути, як ці наративи функціонують у контексті політичної, соціальної та культурної реальності, виявити глибинні ідеологічні змісти та відображення суспільних настроїв. Наукова новизна полягає в розробленні типології сучасних наративів, що виникають під час російсько-української війни, і в аналізі їхньої ролі в конструюванні української національної ідентичності в умовах збройного конфлікту. У статті представлено комплексний підхід до вивчення як традиційних (героїчних, трагічних, сатиричних) наративів, так і новітніх, як-от мітологізовані та субкультурні. Також досліджено, як війна впливає на трансформацію наративів, а наративи – на сприйняття війни в суспільстві. У результаті дослідження виявлено, що сучасні наративи російсько-української війни виконують кілька важливих функцій, зокрема формування колективної пам’яті, підтримку морального духу нації та визначення культурних маркерів, які сприяють зміцненню національної ідентичності. Героїчні наративи допомагають конструювати образ національних героїв, тоді як трагічні акцентують увагу на людських втратах і стражданнях. Сатиричні наративи, зі свого боку, слугують інструментом критики ворога та зміцнення єдності всередині нації. У статті також окреслено перспективи подальших досліджень наративів у післявоєнний час, коли наративи війни можуть еволюціонувати або трансформуватися, а їхній вплив на суспільну свідомість може змінитися залежно від політичних і соціокультурних умов.
Посилання
Bruner, J. (2016). Akty stvorennia sensu [Acts of creating meaning]. Kyiv: Akademiia [in Ukrainian].
Honcharenko, V. (2023). Zhertvy viiny: Analiz trahichnykh narytyviv [War victims: Analysis of tragic narratives]. Viiskovi studii [Military Studies], 3, 25–26 [in Ukrainian].
Dolgov, V. (2022). Suspilni uiavlennia pro viinu: Teoriia ta praktyka [Social perceptions of war: Theory and practice]. Ukrainskyi sotsiolohichnyi zhurnal [Ukrainian Sociological Journal], 3, 7–9 [in Ukrainian].
Dyachenko, M. (2021). Metodolohiia suchasnykh humanitarnykh doslidzhen [Methodology of contemporary humanities research]. Kyiv: Kyivskyi universytet [in Ukrainian].
Zaitseva, L. (2022). Trahichni narytyvy viiny: Osmyslennia i pam’iat [Tragic war narratives: Interpretation and memory]. Analitychni studii [Analytical Studies], 1, 20 [in Ukrainian].
Kovalenko, M. (2022). Vplyv narytyviv na natsionalnu identychnist [The impact of narratives on national identity]. Sotsialni doslidzhennia [Social Research], 7, 92–93 [in Ukrainian].
Kovalchuk, I. (2020). Narytyvy ta kolektyvna pam’iat u konteksti viiny [Narratives and collective memory in the context of war]. Sotsiolohichni studii [Sociological Studies], 2, 45–46 [in Ukrainian].
Lysenko, D. (2023). Memy yak forma satyrychnoho narytyvu u viini [Memes as a form of satirical narrative in the war]. Tsyfrovi media [Digital Media], 5, 56–57 [in Ukrainian].
Myronova, O. (2021). Heroichni narytyvy suchasnoi Ukrainy [Heroic narratives of modern Ukraine]. Ukrainska folklorystyka [Ukrainian Folkloristics], 8, 71–72 [in Ukrainian].
Novikova, T. (2021). Kiborhy Donetskoho aeroportu: Formuvannia natsionalnoho mifu [The cyborgs of Donetsk airport: Formation of a national myth]. Istorychni doslidzhennia [Historical Research], 2, 47–48 [in Ukrainian].
Petrov, O. (2017). Narytyv u folklori: Struktura i funktsii [Narrative in folklore: Structure and functions]. Folklorni studii [Folklore Studies], 5, 15–17 [in Ukrainian].
Savchenko, P. (2021). Mitolohichni narytyvy u suchasnomu mediinomu prostori [Mythological narratives in the modern media space]. Kulturni studii [Cultural Studies], 4, 39–41 [in Ukrainian].
Tervinove zvernennia vid komandira polku “Azov” [Urgent appeal from the commander of the Azov regiment]. (2022). Retrieved from: https://youtu.be/hPeArHbWkBg?si=8mWjKFRtBHBwgRFR.
Tokarev, I. (2019). Folklor i narytyv: Mifolohiia u suchasnii literaturi [Folklore and narrative: Mythology in modern literature]. Kyiv: Vydavnychyi dim “Kyievo-Mohylianska akademiia” [in Ukrainian].
Chernenko, I. (2023). Satyra i viina: Vplyv humoru na suspilnu svidomist [Satire and war: The impact of humor on public consciousness]. Literaturnyi ohliad [Literary Review], 3, 88–90 [in Ukrainian].
Shevchenko, O. (2020). Kilkisnyi ta yakisnyi analiz narytyviv [Quantitative and qualitative analysis of narratives]. Zhurnal sotsiolohii [Journal of Sociology], 4, 34–36 [in Ukrainian].
Azovstal. (2022). Retrieved from: https://youtu.be/uruF0J4v_yI?si=fF-pMdTA4kSuM_rG.
Assmann, A. (2011). Cultural memory and Western civilization: Functions, media, archives. Cambridge: Cambridge University Press.
Baudrillard, J. (1994). Simulacra and simulation (S.F. Glaser, Trans.). Ann Arbor: University of Michigan Press.
Butler, J. (2009). Frames of war: When is life grievable? London: Verso Books.
Foucault, M. (1972). The archaeology of knowledge and the discourse on language (A.M. Sheridan Smith, Trans.). New York: Pantheon Books.