«МІСЦЕ ПАМ’ЯТІ» – КІНОТЕАТР «УКРАЇНА»: ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ АКЦІЇ ПРОТЕСТУ ШІСТДЕСЯТНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2024/8/3Ключові слова:
роман, сучасні автори, «місце пам’яті», радянське минулеАнотація
Стаття присвячена проблемі постколоніальної пам’яті в художньому осмисленні сучасної української прози. Аспекти дослідження вибудувані на основі теорії про «місця пам’яті», яка пропонує уважно вивчати опорні «точки» в досвіді минулого. Вказано, що певний об’єкт стає «місцем пам’яті» завдяки знаковим подіям та особистостям, причетних до нього. У зв’язку з цим вивчено особливості зображення місця, що стало пам’ятним для українців у контексті антирадянського протистояння в часи тоталітаризму. Це місце – кінотеатр «Україна» в Києві, де на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» 4 вересня 1965 р. відбулася публічна акція протесту проти репресій у СРСР. Літературознавчий аналіз здійснено на прикладах романів С. Дзюби й А. Кірсанова «Заборонений» та Т. і О. Литовченків «Книга Застою». Оскільки письменники відтворили подію-факт, описавши її хронологію та вчинки конкретних особистостей (Івана Дзюби, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Сергія Параджанова та ін.), то дослідження потребувало опори на дискурс щодо художньої документалістики. Звернено увагу, що автори обох романів зосередилися на відтворенні глядацької зали, закцентували увагу на її винятковому стані – проживання акції протесту. Концентрація головних подій в одному просторі дала можливість письменникам показати емоційні моменти, поведінку головних персонажів, реакцію присутніх, а також символізувати знакові фрази, увиразнити зорові і звукові деталі. У дослідженні визначено індивідуальні авторські підходи до образотворення «місця пам’яті» – кінотеатру «Україна» в дуже знаковий момент. С. Дзюба, А. Кірсанов, Т. і О. Литовченки знайшли свої ракурси бачення, по-своєму скористалися інтертекстом, вибудували сюжети з різним обсягом домислів. Питання художнього осмислення постколоніальної пам’яті в сучасній прозі досі актуальне. Подальших наукових розвідок потребує висвітлення письменниками «місць пам’яті» – ціннісних знаків, що пов’язують із минулим і заохочують до пізнання ідентичності.
Посилання
Assman, A. (2014). Prostory spohadu: Formy ta transformatsii kulturnoi pamiati [Spaces of remembrance: Forms and Transformations of Cultural Memory]. (K. Dmytrenko, L. Doronicheva, & O. Yudin, Trans.). Kyiv : NikaTsentr [in Ukrainian].
Varykasha, M. (2010). Literatura non-fiction: pomizh faktom i fiktsiieiu [Non-fiction literature: between fact and fiction]. Aktualni problemy slovianskoi filolohii – Actual problems of Slavic philology, XXIII, 3, 28–39 [in Ukrainian].
Dziuba, I. & Dziuba, M. (2021). Serhii Paradzhanov. Bilshyi za lehendu [Serhii Paradzhanov. More than a legend]. 12nd, rev. Kyiv : Dukh i litera [in Ukrainian].
Dziuba, I. (2008). Spohady i rozdumy na finishnii priamii [Memories and reflections on the home stretch]. Kyiv : Krynytsia [in Ukrainian].
Dziuba, S. & Kirsanov, A. (2019). Zaboronenyi: Istoriia zhyttia i borotby Vasylia Stusa [Forbidden: The Story of the Life and Struggle of Vasyl Stus]. Kharkiv : «Ranok»: Fabula [in Ukrainian].
Golka, M. (2022). Suspilna pamiat ta yii implanty [Public memory and its implants]. (V.F. Sahan, Trans.); (A. M. Kyrydon, S. S. Troian. Ed.) Kyiv : Nika-Tsentr [in Ukrainian].
Kapustianska, N. (2019, January 15). Tvorchyi duet Tymur ta Olena Lytovchenky: «Naiholovnishe roboche mistse – tse mozok pysmennyka». Ukraina moloda [Creative duo Timur and Olena Lytovchenko: “The most important workplace is a writer's brain”]. Retrieved from: https://www.umoloda.kiev.ua/number/3412/164/129779/ [in Ukrainian].
Kyrydon, A. (2016). Heterotopii pamiati: Teoretyko-metodolohichni problemy studii pamiati [Heterotopias of memory: Theoretical and methodological problems of memory studies]. Kyiv : Nika-Tsentr [in Ukrainian].
Kolinko, O. (2016). Non-fikshn yak osoblyvyi fenomen suchasnoi beletrystyky [Nonfiction as a special phenomenon of contemporary fiction]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Filolohiia – Scientific Bulletin of the International Humanitarian University, 24. 2, 74–77 [in Ukrainian].
Korohodskyi, R. (2016). Do bramy svitla. Portrety [To the gates of light. Portraits]. (O. Sinchenko. Ed). Kyiv : DUKh I LITERA [in Ukrainian].
Lytovchenky, T. & O. (2020). Knyha Zastoiu. 1965–1976 [The Book of Stagnation. 1965–1976]. Kharkiv : Folio [in Ukrainian].
Mokryk, R. (2023). Bunt proty imperii: ukrainski shistdesiatnyky [Rebellion against the Empire: Ukrainian Sixties]. Kyiv : A-BA-BA-HA-LA-MA-HA [in Ukrainian].
Nora, P. (2014). Teperishnie, natsiia, pamiat [Present, nation, memory]. (А. Repa,Trans.). Kyiv : TOV “Vydavnytstvo “KLIO” [in Ukrainian].
Nahorna, L. (2012). Istorychna pam‘iat: teorii, dyskursy, refleksii [Historical Memory: Theories, Discourses, and Reflections]. Kyiv : IPiEND im. I.F. Kurasa NAN Ukrainy [in Ukrainian].
Palamarchuk, M. (2023). Kudy znykly kultovi kinoteatry u tsentri stolytsi [Where the iconic cinemas in the center of the capital have disappeared]. KyivPost. Retrieved from: https://www.kyivpost.com/uk/post/24347 [in Ukrainian].
Savenko, I. (2008). Osnovni problemy dokumentalnoho pysma v konteksti literaturoznovchoho dyskursu mezhi stolit [The Main Problems of Documentary Writing in the Context of Literary Discourse at the Turn of the Century]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna – Bulletin of Lviv Universit, 44(2), 128–137. [in Ukrainian].
Trymbach, S. (2021). Yak zberehty pamiat heniiv. Peredmova [How to preserve the memory of geniuses]. In Dziuba I., Dziuba M. Serhii Paradzhanov. Bilshyi za lehendu [Serhii Paradzhanov. More than a legend]. 12nd, rev. (pp. 5–19). Kyiv : Dukh i litera [in Ukrainian].
