КАТЕГОРІЯ СТАНУ ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВ У КОНТЕКСТІ ЕЛІМІНАЦІЇ МОВНИХ ЯВИЩ НАДЛИШКОВОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2024/8/12Ключові слова:
категорія стану, станова пракатегорійна конструкція, медіопасив, давньогерманські мови, елімінація мовних явищАнотація
У статті реалізовано різні напрями дослідження категорії стану давньогерманських мов у річищі динамічної синхронії в контексті елімінації мовних явищ надлишковості. Наукова розвідка передбачає виявлення й зіставлення факторів, які зумовлюють морфосинтаксичні зміни категорії стану у межах мовних ареалів: гото-скандинавського (готська та давньоісландська мови) та західногерманського (готська, давньоанглійська, давньоверхньо- німецька та давньосаксонська мови). Дослідження має на меті пошук нових універсалій, діахронних констант, пов’язаних зі становленням категорії стану у давньогерманських мовах у межах міжареальної опозиції. Проблемність в інтерпретації категорії стану давньогерманських мов полягає в її опозиційності, багатоаспектності, полісемантичності, змістовій незавершеності. Зокрема у дослідженні здійснено зовнішній опис парадигми категорії стану, відновлення попереднього етапу розвитку її граматичної підсистеми; встановлення шляхів її генези у динамічній синхронії. Процес виникнення первісних реліктових станових конструкцій давньогерманських мов відбувався нерівномірно: активному стану протистояли спорадичні конструкції із семами становості, зворотності, інертивності (бездіяльності) тощо. Результати типологічних досліджень специфіки зародження й розвитку категорії стану, її станових конструкцій суттєво розширили уявлення про функціонування парадигми категорії стану на прикладі давньогерманських мов, дали змогу визначити асиметричність станових опозицій всередині парадигми за ареальними ознаками. Ключовими знахідками у вивченні парадигми категорії стану стали прадавні конструкції, які утворили асиметричну опозицію активному стану, кількісні показники таких конструкцій та різний ступінь здатності до їх подальшої граматикалізації обумовлений різноманітними інтра- та екстралінгвальними чинниками. Інтегральний підхід до фактів уможливив пояснення певних відхилень від первісних напрямів розвитку категорії стану і тим самим сприяв розкриттю взаємодії внутрішніх і зовнішніх чинників мовного розвитку. Запропонована методика, результати та висновки наукової статті можуть бути використані в подальших теоретичних розробках у царині не тільки історичної морфології, але й у роботах із проблематики загальної теорії мовної еволюції та механізмів розвитку мовних систем.
Посилання
Buniiatova, I. R. (2009). Typolohiia movnykh zmin v istorychnii perspektyvi [Typology of language changes in historical perspective]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriia Filolohiia, 12(1), 57–65 [in Ukrainian].
Buniiatova, I.R. (2011). Evoliutsiia dynamichnykh system (na materiali deiakykh indoievropeiskykh mov) [Evolution of dynamic systems (based on the material of some Indo-European languages)]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia: Romano-hermanska filolohiia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov. Kharkiv, 66(954), 159–165 [in Ukrainian].
Buniiatova, I. R. (2011). Shliakhy rozvytku movnykh system: evoliutsiia i katastrofa [Paths of development of language systems: evolution and catastrophe]. Mahisterium: Movoznavchi studii. Kyiv, 43, 3–8 [in Ukrainian].
Horodilova, T. (2022). Yavyshche polinehatsii v istorii nimetskoi ta anhliiskoi movy: vypadok nadlyshkovosti [The phenomenon of polynegation in the history of German and English: a case of redundancy]. Aktualni pytannia inozemnoi filolohii, 16, 10–17 [in Ukrainian].
Allen, C. L. (1999). Case Marking and Reanalysis: Grammatical Relations from Old to Early Modern English. Oxford University Press.
Allen, C. L. (1980). Topics in Diachronic English Syntax. Garland Publishing.
Barðdal, J. (2008). Productivity: Evidence from case and argument structure in Icelandic. John Benjamins.
Bouzouita, M., Breitbarth, A., Danckaert, L., & Witzenhausen, E. (Eds.). (2019). Cycles in Language Change. Oxford University Press.
Chomsky, N. (2000). Minimalist Inquieries: the Framework. Step by Step. In Roger Martin, David Michaels & Juan Uriagereka (Eds.), Step by Step: Essays on Minimalist Syntax in Honor of Howard Lasnik (рр. 89–155). MIT Press.
Crowley, T. (2007). An introduction to historical linguistics (4th ed.). Oxford University Press.
Das Nibelungenlied. Text und Einführung. (2017). 2. Auflage. Hermann Reichart (Hrsg.). De Gruyter.
Denison, D., & Hogg, R. (2019). Stable variation in multidimensional competition. In A. Breitbarth, M. Bouzouita, M. Farasyn, & L. Danckaert (Eds.). The Determinants of Diachronic Stability. Amsterdam: John Benjamins, 39–61.
Emonds, J. E. (1985). A unified theory of syntactic categories. Springer.
Gelderen van, E. (2004) Grammaticalization as economy (Linguistik Aktuell/Linguistics Today 71). Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins.
Hudson, R. A. (1984). Invitation to linguistics. Basil Blackwell
Lightfoot, D. W. (1991). How to set parameters: Arguments from language change. MIT Press.
Ludwigslied. Retrieved from: http://www.hs-augsburg.de/~harsch/germanica/Chronologie/09Jh/Ludwigslied/lud_text.html
Meillet, A. (1903). Introduction à l’étude comparative des langues indo-européennes. Hachette.
Paul, H. (1898). Prinzipien der Sprachgeschichte. Dritte Auflage. Halle: Max Niemeyer.
Poetic Edda. Old Norse-English diglot. (2011). Old Norse: Karl Hildebrand and Hugo Gering, English: Henry Adams Bellows. Melbourne.
The Wulfila Bible (The Gothic Bible). Retrieved from: https://wulfila.verbix.com/#google_vignette
