ВІДТВОРЕННЯ ФРАҐМЕНТОВАНОГО МІЛІТАРНОГО ТЕКСТУ НІМЕЦЬКОЮ МОВОЮ: ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕЗІЇ АРТУРА ПАВЛЕНКА «ТРИ»)

Анотація

У статті розглядається прагматичний аспект відтворення поезії «Три» Артура Павленка засобами німецької мови. Відтворення іноземною мовою художніх образів та ідей, що закодовані у знаки й становлять діалектичну єдність тексту мілітарної поезії автора, ознаками індивідуального стилю котрого є внутрішня цілісність попри візуальну фраґментарність слова, символізм, конструктивізм, – певний виклик для перекладача. Такий текст потребує ґрунтовного лінґвістичного аналізу на етапі його інтерпретації. Мілітарний дискурс у сучасній українській поезії актуалізує потребу перегляду підходів до стилістичного аналізу текстів військових та невійськових авторів. Джерельну базу дослідження становить німецький вектор проєкту підполковника Збройних Сил України, поета і перекладача Володимира Тимчука «In principio erat Verbum. Україна: Поезія війни». Для текстів цивільних авторів найхарактернішими є наскрізна метафоризація, суґестія (навіювання, додаткові смислові натяки, передчування) або рефлексія (самоаналіз, відображення станів, переживань). Тексти військових поетів позначені полісемією, просторово-часовою фіксацією, суґестією, рефлексією, поєднанням суґестії з рефлексією, фраґментацією мовних одиниць. Вихід поезії за межі українських ландшафтів, промоція української справи у вільному світі – результат сумлінної праці та почесна місія перекладача. Ступінь відтворення в тексті перекладу відповідних значень лексичної одиниці ориґіналу, а отже, і семантичних, а також прагматичних відтінків і внутрішньолінгвістичних значень – умова та необхідність якісного перекладу. Складність перекладу аналізованої поезії полягає у необхідності виявлення глибинного позатекстового значення вже на етапі декодування інформації, збереження й форми тексту. Власне поезія є ключем до розуміння ідеального авторською сублімацією, за допомогою якої адресант (автор), попри візуальну фраґментарність тексту, досягає його внутрішньої цілісности, реалізуючи естетичну функцію літературного твору, комунікуючи з адресатом (читачем).