МЕТАЖАНРОВІ ПАРАМЕТРИ ФЕМІНІСТИЧНОЇ НАУКОВОЇ ФАНТАСТИКИ: НАРАТИВНА ПОЛІФОНІЯ РОМАНУ «БІДОЛАШНІ СТВОРІННЯ» АЛАСДЕРА ҐРЕЯ

Анотація

У статті висвітлені метажанрові параметри феміністичної наукової фантастики на матеріалі роману «Бідолашні створіння» (1992) шотландського письменника Аласдера Ґрея (1934–2019) з урахуванням жанрової гібридності, інтертекстуальності, наративної поліфонії та специфіки репрезентації тілесності й жіночої субʼєктності. Особливу увагу зосереджено на взаємодії різних жанрових кодів – наукової фантастики, готичного та вікторіанського соціального роману, сатири та метафікації, що формує багаторівневу структуру тексту. Метою дослідження є виявлення особливостей функціонування метажанру як механізму текстуальної організації, що забезпечує взаємодію різних жанрових і наративних моделей у межах феміністичної наукової фантастики. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні компаративного, наративного, інтертекстуального та дискурсивного аналізу. Теоретичну основу становлять праці з теорії літератури, жанрології, феміністичної критики, постструктуралізму, що дозволяють розглядати текст як динамічну структуру, сформовану у взаємодії різних дискурсивних практик. Наукова новизна полягає у комплексному осмисленні метажанрових параметрів як визначальної характеристики феміністичної наукової фантастики. Системно проаналізовано взаємодію жанрової гібридності, тропу ненадійного оповідача, експліцитної інтертекстуальності та множинності наративних голосів як взаємоповʼязаних способів формування сюжету. У результаті проведеного аналізу встановлено, що метажанрові параметри у романі «Бідолашні створіння» Аласдера Ґрея функціонують як механізми осмислення та інтерпретації літературних і культурних моделей. Інтертекстуальність і наративна поліфонія виявляють умовність кожної з оповідей, тоді як тілесність постає як дискурсивно сконструйована категорія. Отже, феміністична наукова фантастика постає як метажанр, що уможливлює переосмислення усталених моделей репрезентації знання, влади та субʼєктності.