НОМІНАТИВНЕ ПОЛЕ КОНЦЕПТУ PSYCHOTRAUMA В АНГЛОМОВНОМУ МЕДІАКУЛЬТУРНОМУ ДИСКУРСІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2026/11/8

Ключові слова:

дискурс-аналіз, медіакультура, концептуальна структура, афективна репрезентація, лінгвальні маркери травматичного досвіду.

Анотація

Статтю присвячено практичному дослідженню номінативного поля концепту PSYCHOTRAUMA в англомовному медіакультурному дискурсі. Дослідження передбачає виявлення одиниць мови, що вербалізують стан травми, та побудову їхньої ієрархічної моделі з урахуванням ядерних та периферійних сегментів. Матеріалом дослідження слугують 764 номінативні одиниці, виокремлені з різножанрових медіатекстів: анімаційного серіалу BoJack Horseman, подкасту Terrible, Thanks for Asking, есе платформи Modern Loss, відео TikTok та пісенних композицій, що супроводжують TraumaTok-контент. У результаті виокремлено 24 лексико-тематичні групи, що в процесі концептуальної інтеграції сформували шість домінантних макрополів, які структурують медіарепрезентацію психотравми. Зокрема, афективно-психічне макрополе акумулює номінації гострих емоційних станів; наративно-мнемічне – вербалізує специфіку фрагментарності спогадів та нав’язливих ретроспекцій; макрополе міжособистісних стосунків – фіксує деструкцію соціальних звʼязків та порушення привʼязаностей; соціокультурне – виявляє зовнішні чинники травматизації; тілесно-екзистенційне – обʼєктивує соматизацію болю; коупінгове – репрезентує мовні стратегії психологічного захисту. Встановлено, що внутрішня архітектоніка номінативного поля відзначається особливою динамікою зон. Ядерний сектор утворюють стилістично нейтральні лексеми з високим рівнем семантичної абстракції – (trauma, grief, loss, anxiety, pain). Ближня периферія представлена клішованими конструкціями, що маркують когнітивні стани (intrusive thoughts, emotional numbness, overwhelming). Найбільш репрезентативною в медіадискурсі виявляється дальня периферія, представлена інтенсивними індивідуально-авторськими метафорами й образними формулами (наприклад, drowning in trauma, whole life bloomed and withered, emotional scar tissue). Саме цей сегмент номінацій забезпечує афективну глибину та візуалізацію травми, трансформуючи субʼєктивний досвід у доступний для масової аудиторії соціокультурний наратив. Медіакультурний дискурс не просто ретранслює психологічні знання, а активно формує нові сценарії сприйняття травми, надаючи їй виразного та символічного навантаження.

Посилання

Боднар І. Концепт ОСВІТА як фрагмент мовної картини світу носіїв англійської мови. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство. 2015. № 4. С. 15–20. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnuflm_2015_4_5.

Вільчинська Т. П., Бачинська Г. В., Вербовецька О. С. Концепт “ВІЙНА” в українській паремійній картині світу (до 95-річчя від дня народження проф. Л. А. Лисиченко). Лінгвістичні дослідження. 2023. № 58. С. 3–16. URL: https://doi.org/10.34142/23127546.2023.58.01 (дата звернення: 15.02.2026).

Врублевська Т. В. Номінативне поле концепту «ПОДІЛЛЯ» в художніх творах Михайла Стельмаха: цілісна номінація. Наукові записки Національного університету «Острозька: Філологічна академія». Серія. 2014. № 50. С. 49–51.

Дріч Ю. С. Номінативне поле концепту ‘РАДІСТЬ’/ ‘ПЕЧАЛЬ’ в українській мові: етимолого-культурологічний аспект. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови. 2014. № 11. С. 22–26.

Дячук В. Р. Номінативне поле концепту БАТЬКИ в мовній картині світу гуцулів. Записки з українського мовознавства. 2023. № 30. С. 242–253. DOI: https://doi.org/10.18524/2414-0627.2023.30.283839

Іванюха Т. В. Дискурси медіа та культури: основні аспекти взаємодії у діахронічному вимірі. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2025. Т. 36, № 1. С. 146–150. DOI https://doi.org/ 10.32782/2710-4656/2025.1.2/24

Іващенко В. Концептуальна репрезентація фрагментів знання в науково-мистецькій картині світу (на матеріалі української мистецтвознавчої термінології). Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2006. 328 с.

Лисиченко А. Структура мовної картини світу. Мовознавство. 2004. № 5-6. С. 36–41.

Мартин В. О. Номінативне поле субконцепту ΑΡΡΩΣΤΙΑ у давньогрецькій МОВІ. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2018. Т. 2, № 33. С. 75–77.

Паньків У. Номінативне поле концепту «ЩАСТЯ» в латинській мові. Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово. 2023. № 18. С. 63–71. DOI: https://doi.org/10.31471/2304-7402-2023-18(69)- 63-71

Плотнікова Н. В. Поняття "КОНЦЕПТОСФЕРА" та "КОНЦЕПТ" у сучасній лінгвістиці. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Т. 31, № 70. С. 91–96. DOI https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.1-1/17.

Пянковська І. В. Концепція та методологія медіадискурсу. Закарпатські філологічні студії. 2022. Т. 1, № 26. С. 182–187. DOI https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.26.1.35.

Селіванова О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава : Довкілля, 2010. 844 с.

Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: Термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкiлля-К, 2006. 716 с.

Тараненко О. Поєднання тенденцій демасифікації та реміфологізації в пропагандистському впливі медіа- дискурсу на аудиторію. Діалог: медіа студії. 2016. № 22. С. 4–16.

Томнюк Л. М. Сучасний німецькомовний тюремний дискурс (когнітивно-семантичний аспект) : дисертація. Чернівці, 2018. 341 с.

Чекарева Є. Концептуальні сфери простору і часу в лексико-семантичній системі давньогрецької мови (просторово-часовий аспект). Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2017. 416 с.

Шевченко Л., Сизонов Д. Теорія медіалінгвістики : підручник / ред. Л. Шевченко. Київ : ВПЦ «Київ. ун-т», 2021. 214 с. URL: http://library.megu.edu.ua:8180/jspui/bitstream/123456789/4582/1/2021.pdf.

Azhogina N. English -language media and cultural discourse: conceptual notions in the light of media linguistics. International Humanitarian University Herald. Philology. 2023. No. 64. P. 4–9. URL: https://doi.org/10.32782/ 2409-1154.2023.64.1 (дата звернення: 10.02.2026).

Basch C. H. et al. Deconstructing TikTok Videos on Mental Health: Cross-sectional, Descriptive Content Analysis. JMIR Formative Research. 2022. Vol. 6, no. 5. P. e38340. URL: https://doi.org/10.2196/38340 (дата звернення: 10.02.2026).

Bluhm C. Linguistische Diskursanalyse : Überblick, Probleme, Perspektiven. Sprache und Literatur. Sprache und Literatur in Wissenschaft und Unterricht. 2000. Vol. 31, no. 86. P. 3–19.

Bradley L. How BoJack Horseman Uses Animation to Express the Surreal Misery of Trauma. URL: https://www.vanityfair.com/hollywood/2018/09/bojack-horseman-season-5-lisa-hanawalt-interview?srsltid=AfmBOooT YHha5SzS8SDxmYqqBNL6t6IlWMhiNn3-07FzNTXM1qik9EWn. (дата звернення: 10.02.2026)

Kho S. N. A Grand Concept or Contemporary Approach?. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2014. No. 155. P. 362–367.

Luginbühl, Martin. Media Linguistics: On Mediality and Culturality. Living Linguistics. 2015. No. 1. P. 9–26.

Netflix. BoJack Horseman, 2014. https://www.netflix.com/browse. URL: https://www.netflix.com/browse (дата звернення: 10.02.2026).

Warnke I. H., Spitzmüller J. Methoden und Methodologie der Diskurslinguistik – Grundlagen und Verfahren einer Sprachwissenschaft jenseits textueller Grenzen. Methoden der Diskurslinguistik. Sprachwissenschaftliche Zugänge zur transtextuellen Ebene. 2008. P. 3–54.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-08-13

Як цитувати

ПОЛІЩУК, І. (2026). НОМІНАТИВНЕ ПОЛЕ КОНЦЕПТУ PSYCHOTRAUMA В АНГЛОМОВНОМУ МЕДІАКУЛЬТУРНОМУ ДИСКУРСІ. Folia Philologica, (11), 66-79. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2026/11/8

Номер

Розділ

Статті