ЛІНГВОСТИЛІСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В ІНСТИТУЦІЙНІЙ КОМУНІКАЦІЇ

Анотація

Фразеологічні одиниці детермінують унікальні лексичні наративи та лінгвістичну ідентичність кожної мови, що є неповторноюсукупністю структурних, функціональних та культурних особливостей, що відрізняють одну мову від іншої, формують її самобутність та забезпечують її носіям відчуття належності до певної спільноти. Фразеологізми у контексті використання у діловій українській мові розглядаються з позиції стійких словосполучень, що сприяють точності, лаконічності, офіційності документів і ділової комунікації. Дослідження зосереджене на аналізі стилістики фразеологізмів у сучасному діловому мовленні та академічному письмі. Було встановлено, що до основних фразеологізмів досліджуваної категорії належать кліше, лексикалізовані сполуки та термінологічні назви, котрі фокусуються на певному предметі та уникають надмірної емоційності. Проаналізовано типові фразеологізми, які вживаються в академічному письмі: термінологічні найменування явищ чи понять, номенклатурні назви, власне книжні фразеологічні одиниці, лексикалізовані сполуки та складені термінологізовані назви. У статті обґрунтовано, що фразеологізми в академічному письмі реалізовують першочергово інформативну, номінативну та імперативну функції. Доведено, що в академічному письмі української мови фактично не використовуються жаргонні, народнорозмовні та емоційно забарвлені фразеологізми, при цьому ключовий акцент здійснюється на канцеляризмах та штампах. Основними стилістичними особливостями визначено термінологічність, відсутність експресії, стандартизацію та перевагу стійких словосполучень книжкової лексики. Обґрунтовано, що в академічному письмі фразеологічні єдності використовуються вкрай рідко, а ідіоми фактично виключені з використання. Окрім того зауважено, що діловий дискурс сформував систему власних фразеологізмів. Новизна дослідження полягає у тому, що в його межах резюмовано важливе значення фразеологізмів для академічного письма, зважаючи на здатність фразеологізмів до заміни однослівних дієслів, що надає більшої чіткості, офіційності та лаконічності мовленню та документам, допомагає уникнути емоційного забарвлення дискурсу.