МОВА В ОПТИЦІ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2024/8/4Ключові слова:
мова, мілітарність мови, війна, дискурс, дискурсивна детермінованість, картина світу, наратив, мілітарний наративАнотація
Мовні безпекові студії сьогодні перебувають у стані інтенсивного формування. З’являються праці, у яких мова, з одного боку, є об’єктом досліджень, а з іншого – предметом безпекових та воєнних студій. Метою статті є запропонувати наукове осмислення мови як об’єкта лінгвобезпекових досліджень. Мова набуває мілітарної детермінованості разом зі статусом національної цінності, яка входить у поле зору національного інтересу, особливо за умови дискурсивної акцетованості такого статусу мови. У ситуації загрози або появи небезпеки кожна мова, особливо тоді, коли вона є важливим елементом політичної конструкції суспільства, маркером етно-політичної ідентичності, символом народу-носія мови, національним інтересом, проявляє власну мілітарність. Прикладовим матеріалом слугують екзистенційно відмінні Югославські міліарні події між 1991 та 2001 роками та війна росії проти України з 2014 року, включно з гарячою фазою з 2022 року. На перший погляд такі далекі поняття як мова і війна поєднує людина. Мова є іманентною людською рисою, а війна її свідомою діяльністю, неможливою без мови. Війна і мова пов’язані не лише з людиною, а й з державою, особливо у модерні часи, де її політична мовна ідентичність практично завжди є об’єктом захисту, часто воєнного. Навіть якщо якийсь час мова і війна перебувають у крайніх протилежних точках осі життя, у якийсь момент вони зустрінуться, і мова, попри все, стане частиною війни. Мілітарність мови зазвичай реалізує себе через дві базові моделі: 1) коли у певний період спільна мова багатьох слугує інструментом безпеки, але зі зміною контексту перетворюється на загрозу і розпадається; і 2) коли дві мови перебувають в екзистенційному протистоянні, що означає мінімальну можливість органічного співіснування у межах однієї лінгвістичної групи в один і той самий час на одній і тій самій території з одними й тими самими функціями. Українська мова, яка реалізує другу модель, проявляє свою мілітарну природу, зокрема, за таких умов: війна і окупація частини території; спадщина колонізації та русифікації; зовнішні впливи на лінгвістичні міноритарні групи в Україні.
Посилання
Benedykt, A. (2001). Uiavleni spilnoty. Mirkuvannia shchodo pokhodzhennia i poshyrennia natsionalizmu [Imagined Communities. Thoughts on the Origin and Spread of Nationalism]. Kyiv : Krytyka [in Ukrainian].
Biriukova, O.O. (2010). Movnyi chynnyk u natsionalnykh vidnosynakh na rubezhakh zakhidnykh Balkan (krain kolyshnoi Yuhoslavii) [The Language Factor in National Relations on the Borders of the Western Balkans (Countries of the Former Yugoslavia)]. Visnyk Kharkivskoho Natsionalnoho universytetu imeni V. N. Kazarina. Seriia: Pytannia politolohii – Bulletin of Kharkiv National University named after V. N. Kazarina. Series: Questions of Political Science, 17, 240–251 [in Ukrainian].
Heneralnyi rehionalno anotovanyi korpus ukrainskoi movy (HRAK) [General Regionally Annotated Corpus of the Ukrainian Language]. (2017-2024). M. Shvedova, R. fon Valdenfels, S. Yaryhin, A. Rysin, V. Starko, T. Nikolaienko ta in. Kyiv, Lviv, Yena: Concordance | Sketch Engine. Retrieved from: https://uacorpus.org [in Ukrainian].
Hobbs, T. (2000). Leviafan [Leviathan]. Kyiv : Dukh i Litera [in Ukrainian].
Demska, O., & Cherniak, A. (2024). Mova. Pravo. Bezpeka [Language. Law. Security]. Kyiv : NA SB Ukrainy [in Ukrainian].
Ielavich, B. (2003). Istoriia Balkan XVIII i XIX stolittia [The History of the Balkans in the Eighteenth and Nineteenth Centuries]. Kyiv : Svenas [in Ukrainian].
Ishchenko, N., Popov, I., Ishchelin, P. ta in. (2020). Konflikty, shcho zminyly svit [Conflicts that Changed the World]. Kharkiv : Folio [in Ukrainian].
Kappeler, A. (2005). Rosiia yak polietnichna imperiia: Vynyknennia. Istoriia. Rozpad [Russia as a Multi-ethnic Empire: Emergence. History. Disintegration]. Lviv : Vydavnytstvo UKU [in Ukrainian].
Karikh, I.V. (2021). Aksiolohichna bezpeka Ukrainy yak kvintesentsiia natsionalnykh tsinnostei ta interesiv [Axiological Security of Ukraine as the Quintessence of National Values and Interests]. Natsionalna bezpeka: svitohliadni ta teoretyko-metodolohichni zasady: monohrafiia – National Security: Worldview, Theoretical and Methodological Foundations: a monograph. Kharkiv : Pravo, 374–394 [in Ukrainian].
Mova i viina: dynamika movnoi systemy i movna polityka: monohrafiia [Language and War: The Dynamics of the Language System and Language Policy: a monograph]. (2024). Kyiv : Vydavnychyi dim Dmytra Buraho [in Ukrainian].
Mortymer, I. (2018). Stolittia zmin. Yake stolittia bachylo naibilshe zmin i chomu tse vazhlyvo dlia nas [A Century of Change. What Century Saw the Most Changes and Why It is Important for Us]. Kharkiv : Vyd-vo «Ranok»: «Fabula» [in Ukrainian].
Parakhonskyi, B., Yavorska, H. (2019). Ontolohiia viiny i myru: bezpeka, stratehiia, smysl: monohrafiia [The Ontology of War and Peace: Security, Strategy, Meaning: a monograph]. Kyiv : NISD [in Ukrainian].
Plokhii, S. (2023). Rosiisko-Ukrainska viina. Povernennia istorii [The Russian-Ukrainian War. The Return of History]. Kharkiv : KSD [in Ukrainian].
Pocheptsov, H. (2016). Smysly i viiny. Ukraina i Rosiia v informatsiinii i smyslovii viini [Senses and Wars. Ukraine and Russia in the Information and Semantic War]. Kyiv : Vyd. dim “Kyjivo-Mohylianska akademiia” [in Ukrainian].
Pro zasady derzhavnoi movnoi polityky : Zakon Ukrainy vid 03.07.2012 № 5029-VI [On the Principles of the State Language Policy: Law of Ukraine of 03.07.2012 No. 5029-VI]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5029-VI#Text [in Ukrainian].
Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 14.09.2020 “Pro Stratehiiu natsionalnoi bezpeky Ukrainy” [On the Decision of the National Security and Defence Council of Ukraine of 14.09.2020 “On the National Security Strategy of Ukraine”]. Retrieved from: ttps://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037 [in Ukrainian].
Roshchina, O. (2024). WSJ pro myrni uhody: Vymohy Putina z 2022-ho ne zminylysia – khoche «kastrovanu» Ukrainu [WSJ on Peace Agreements: Putin’s Demands Haven't Changed since 2022 – He Wants a ‘Neutered’ Ukraine]. Ukrainska Pravda. Retrieved from: https://www.pravda.com.ua/news/2024/03/1/7444515 [in Ukrainian].
Riabchuk, M. (2024). Kartohrafuvannia «natsii nizvidky». Toksychnyi vplyv «imperskoho znannia» ta vyklyky dekolonizatsii [Mapping the «Nation from Nowhere». The Toxic Effects of «Imperial Knowledge» and the Challenges of Decolonisation]. Politychni doslidzhennia [Political Studies], 1(7), 86–109 [in Ukrainian].
Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front: monohrafiia [World Hybrid War: the Ukrainian Front: a monograph]. (2017). Za zah. red. V. Horbulina. Kyiv : NISD [in Ukrainian].
Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian Language]. (2012). Kyiv : VTs “Prosvita” [in Ukrainian].
Slukhai, N.V. (2018). Linhvistychni markery svitohliadnoi masky subiekta masmediinoi interaktsii [Linguistic Markers of the Worldview Mask of the Subject of Media Interaction]. Stratehichni komunikatsii v umovakh hibrydnoi viiny: pohliad vid volontera do naukovtsia: monohrafiia – Strategic Ccommunications in Hybrid Warfare: a View from a Volunteer to a Scholar: a monograph. Kyiv : Natsionalna akademiia SB Ukrainy, 355–401 [in Ukrainian].
Snytko, O. (2024). “Bytva naratyviv” u mediaprostori Ukrainy voiennoi doby [“The Battle of Narratives” in the Wartime Media Space of Ukraine]. Stratehichni komunikatsii v umovakh hibrydnoi viiny: pohliad vid volontera do naukovtsia: monohrafiia – Strategic Ccommunications in Hybrid Warfare: a View from a Volunteer to a Scholar: a monograph. Kyiv : Natsionalna akademiia SB Ukrainy, 301–332 [in Ukrainian].
Sun-dzy (2023). Mystetstvo viiny [Art of War]. Lviv : Vydavnytstvo Staroho Leva [in Ukrainian].
Liddicoat, A.J. (2008). Language Planning and Questions of National Security: an Overview of Planning Approaches. Language Planning, 9 (2), 129–153.
Nedle, P.H. (1987). Language Сontact Means Language Conflict. Journal of Multilingual and Multicultural Development, 8(1-2), 33–42.
Serbian Academy of Arts and Sciences (SANU) Memorandum. (1986). Retrieved from: Wayback Machine (archive.org).
