ЯДЕРНА ЗОНА АСОЦІАТИВНИХ ПОЛІВ КОЛЬОРОНІМУ ЧОРНИЙ / ЧОРНЫ / CZARNY / ЧЕРЕН / BLACK: ЗІСТАВНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2024/8/6Ключові слова:
психолінгвістика, асоціативний експеримент, стимул, реакція, асоціативне поле, кольороназви, чорнийАнотація
У статті проаналізовано дані асоціативних полів лексеми-стимулу ЧОРНИЙ / ЧОРНЫ / CZARNY / ЧЕРЕН / BLACK, отриманих від носіїв української, білоруської, польської, болгарської та англійської мов в одинадцяти вільних асоціативних експериментах. Вибір асоціативного поля саме цього прикметника зумовлений як його вагомим мовним статусом, так і культурним навантаженням концепту, позначуваного цим словом. Безпосереднім предметом зіставлення стала центральна зона відповідних асоціативних полів, до якої ми зарахували лише ті реакції, які у загальному обсязі поля посіли не менше 5 відсотків. Мета дослідження полягає у з’ясуванні міри інваріантності (стабільності) виявлених ядерних реакцій для всіх полів, а також характеру зв’язків ядерних реакцій зі словом-стимулом. Встановлено, що кількість асоціатів у центральній зоні обстежених полів коливається від одного (в англомовних британських респондентів) до п’яти (у носіїв білоруської мови). Загалом у полях представлено дев’ять найбільш частотних одиниць: ‘білий’, ‘колір’, ‘кіт’, ‘ніч’, ‘темний’, ‘негр’, ‘ворон’, ‘смерть’ та ‘день’. Найчастіше в центральній зоні трапляються реакції ‘білий’ та ‘колір’ (вони отримані у восьми експериментах з одинадцяти). У шести експериментах із носіями слов’янських мов у центральній зоні з’явилась реакція ‘кіт’. Меншою мірою інваріантності характеризуються ядерні реакції ‘ніч’, ‘темний’, ‘негр’, ‘ворон’, ‘смерть’ та ‘день’ (остання асоціація в статусі ядерної представлена лише у носіїв білоруської мови). Практично всі виявлені нами асоціати центральної зони полів пов’язані з колористичним значенням слова-стимулу, а не з його вторинними значеннями. Отримані реакції центральної зони вступають зі словом-стимулом у відношення різних типів. Найбільш очевидним видається зв’язок між стимулом ‘чорний’ та реакцією ‘білий’; це типовий прояв парадигматичних відношень антонімії. Складнішим, на нашу думку, є зв’язок між прикметником ‘чорний’ та реакцією на нього у вигляді іменника ‘колір’. З одного боку, це відношення є проявом синтагматичних граматичних зв’язків (особливо у флективних мовах, для яких характерне узгодження в роді), проте дані асоціативних експериментів дозволяють припускати, що носії слов’янських мов реагують на цей стимул як на назву концепту, ігноруючи його приналежність до чоловічого роду. Тому доречно вбачати у цьому зв’язку прояв відношень між назвою категорії базового рівня та категорією суперодинатного рівня свідомості. Найбільш складним є зв’язок між стимулом ‘чорний’ та реакцією ‘кіт’; цей зв’язок, безперечно, заснований на синтагматичних відношеннях, проте його висока частотність зумовлена факторами, які виходять за межі власне мовних чинників. На появу комбінації чорний кіт у центральній зоні асоціативних полів впливають елементи традиційного світогляду, в якому міфологема КІТ (з високо релевантним підконцептом ЧОРНИЙ КІТ) наділена оцінними змістами. Стала негативна оцінка саме чорних котів призвела до формування вербальної номінації, яка закріпилась у мовній пам’яті членів спільноти як носій культурно-семіотичного навантаження.
Посилання
Butenko, N.P. (1979). Slovnyk asotsiatyvnykh norm ukrains’koyi movy [Dictionary of associations of Ukrainian language]. Lviv : Vyshcha shkola [in Ukrainian].
Gerganov, E. (Eds). (1984). Blgarski normy na slovesni asotsiatsiyi [Bulgarian association norms]. Sofia : Nauka I izkuztvo [in Bulgarian].
Heneral’nyi rehional’no anotovanyi korpus ukrains’koyi movy [General regionally annotated corpus of Ukrainian]. Retrieved from: https://uacorpus.org/Kyiv/ua/poshuk-u-grak/poshuk-cherez-interfejs-nosketchengine [in Ukrainian].
Martinek, S.V. (2002). Kontseptualizatsiya biloho ta chornoho kolioriv (za rezul’tatamy asotsiatyvnoho eksperymentu) [Conceptualization of white and black colours (according to the results of an associative experiment)]. Movni ta kontseptual’ni kartyny svitu, Ed. 7, 338–347 [in Ukrainian].
Martinek, S.V. (2008). Ukrains’kyi asotsiatyvnyi slovnyk [Ukrainian dictionary of associations]. Lviv, Vol. 1 [in Ukrainian].
Terekhova, D. (2000). Typolohiya verbal’nylh asotsiatsiy u vil’nomu asotsiatyvnomu eksperymenti [Typology of verbal associations in a free associative experiment]. Naukovi zapysky. Filolohichni nauky (movoznavstvo), ХXVI, 230–240 [in Ukrainian].
Berlin, B., & Kay, P. (1991). Basic Color Terms: Their Universality and Evolution. University of California Press.
Davies, M., & Gardner, D. (2010). Frequency Dictionary of Contemporary American English. Routledge.
Gawarkiewicz, R., Pietrzyk, I., Rodziewicz, B. (2008). Polski słownik asocjacyjny: z suplementem. Szczecin [in Polish].
Hardin, C. L. (2014). Berlin and Kay Theory. In R. Luo (Ed.). Encyclopedia of Color Science and Technology. New York: Springer, 1–4.
Kent, G. H., & Rosanoff, A. J. (1910). A Study of Association in Insanity. [Reprinted from American Journal of Insanity]. The Lord Baltimore Press, 67, 37-96, 317–390.
Kiss, G.R., Armstrong, C., Milroy, R., & Piper, J. The Edinburgh Associative Thesaurus. Database. Retrieved from: http://vlado.fmf.uni-lj.si/pub/networks/data/dic/eat/Eat.htm
Kurcz, I. (1967). Polskie normy powszechności skojarzeń swobodnych na 100 słów z listy Kent–Rosanoffa. Studia Psychologiczne. Wrocław–Warszawa–Kraków, Т.8, 122–255 [in Polish].
Narodowy Korpus Języka Polskiego. Retrieved from: http://nkjp.pl/ [in Polish].
Slavianskiy asotsiativniy slovar’: russkiy, bielorusskiy, bolgarskiy, ukrainskiy (2004). [Slavic dictionary of associations: Russian, Belorussian, Bulgarian, Ukrainian]. Moscow [in Russian].
Slovnyk ukrains’koyi movy v 11 tomakh [Dictionary of Ukrainian in 11 volumes]. Kyiv : Naukova dumka [in Ukrainian].
Wierzbicka, A. (2006). Semantyka. Jednostki elementarne i uniwersalne. Lublin : UMCS [in Polish].
Zhuikova, M., Svisdyns’ka, O. (2023). Rol’ eksperymentu G. Kent ta A. Rozanova u rozvytku psykholinhvistyky [The role of experiment by Kent and Rozanov in the development of psycholinguistics]. Metodolohia ta isoriohrafiya movoznavstva: zbirnyk tez X naukovo-praktychnoyi internet konferentsiyi. Slovyans’k – Dnipro, 90–97 [in Ukrainian].
