РЕДАГУВАННЯ ПЕРЕКЛАДУ В КОНТЕКСТІ ЕДИТОЛОГІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2025/9/5Ключові слова:
переклад, перекладознавство, редактор, редагування перекладу, едитологія перекладу, книговиданняАнотація
Метою цієї статті є системне окреслення концептуальних підходів до дослідження редагування перекладу та позиціонування аналізу редакторських практик у ширшому контексті едитології перекладу. Відповідно до поставленої мети здійснено історіографічний аналіз ключових теоретичних поглядів на редагування перекладу в українському науковому дискурсі, що дало змогу чітко виокремити головні метатенденції у розвитку цієї сфери. Доведено раціональність запровадження едитології перекладу для формування ширшого редакторського погляду на переклад. З едитологічної перспективи розроблено та запропоновано три взаємодоповнюючі методологічні рамки для комплексного вивчення перекладного видання: мережево-системну, концептуально-феноменологічну й ідеологічно-політичну. Мережево-системний ракурс аналізу розкриває інтерсуб’єктність та залучену аґентність у складному перекладацькому процесі, підкреслюючи множинність учасників та їхню взаємодію. Концептуально-феноменологічна рамка актуалізує виміри темпоральності, інтенціональності та концептуальної інтеграції в роботі редактора-упорядника перекладного видання. В ідеологічно-політичному контексті аналізу редакторсько-упорядницької роботи можемо задіювати низку актуальних перспектив – стратегічного есенціалізму (Г. Ч. Співак), інтерналізації панівної ідеології (так звана хибна свідомість), субверсії, іншування (othering) і низку інших. Це дає змогу вийти за межі суто технічного та стилістичного розуміння редагування, виявляючи, як вибір редактора-упорядника активно формує смисли й відтворює або оскаржує існуючі соціальні та владні відносини в тексті. Запропоновані мережево-системна, концептуально-феноменологічна й ідеологічно-політична перспективи відкривають широкі можливості для подальших поглиблених досліджень конкретних редакторсько-упорядницьких практик, вивчаючи їхній багатовимірний вплив на перекладні видання.
Посилання
Hubarets, V. (2012). Redaktor i pereklad. Osnovy vydavnychoi roboty z vidtvorenymy tekstamy. [Editor and Translator. The Basics of Publishing Work in Text Reproduction]. Ternopil: Navchalna knyha – Bohdan [in Ukrainian].
Kolomiiets, L. (2011). Perekladoznavchi seminary: metodolohichno-stylovi oriientyry v ukrainskomu poetychnomu perekladi vid kintsia XIX do pochatku XXI stolittia. [Translation Studies Seminars: Methodological and Stylistic Guidelines in Ukrainian Poetic Translation from the Late 19th to the Early 21st Century]. Kyiv: Vyd. “Kyivskyi universytet” [in Ukrainian].
Marynchak, V. (2017). Intentsionalnist literaturnoho tvoru: tsinnisnyi syntez u katastrofichnomu konteksti. [Intentionality of a Literary Work: Value Synthesis in a Catastrophic Context]. Slovo i chas – Word and Time, 11, 56–64 [in Ukrainian].
Mosop, B. (2020). Redahuvannia. [Revision]. Entsyklopediia perekladoznavstva – Handbook of Translation Studies. Vol. 2 O. Kalnychenko, L. Chernovatyi (Eds). Vinnytsia: Nova knyha, 179–184 [in Ukrainian].
Odrekhivska, I. (2024). Vid sotsiolohii do edytolohii perekladu: metateoretychnyi vymir. [From Sociology to the Editorial Studies of Translation: The Metatheoretical Dimension]. Pivdennyi arkhiv (filolohichni nauky) – Southern Archive (Philological Sciences), 97, 54–60 [in Ukrainian].
Odrekhivska, I. (2024). Edytolohichna kontseptsiia perekladu Yuriia Lutskoho yak propozytsiia hlobalnoho rozvytku ukrainskykh studii. [George Luckyj’s Editorial Concept of Translation as a Proposal for Advancing Ukrainian Studies Globally]. Naukovi zapysky. Seriia: Filolohichni nauky – Research Bulletin: Philological Sciences, 210, 202–208 [in Ukrainian].
Odrekhivska, I. (2024). Edytolohiia perekladu yak napriam perekladoznavchykh doslidzhen. [Editorial Studies of Translation as an Area of Translation Research]. Studia Methodologica, 57, 165–173 [in Ukrainian].
Partyko, Z. (2017). Zahalne redahuvannia: normatyvni osnovy. [General Editing: Normative Aspects]. Lviv: Afisha [in Ukrainian].
Puzanov, V. (2013). Vynyknennia y rozvytok redahuvannia perekladiv (doba formuvannia teorii). [The Emergence and Development of Translation Editing (The Era of Theory Formation)]. Derzhava ta rehiony. Sotsialni komunikatsii – State and regions. Social communications, 1, 150–154 [in Ukrainian].
Rebrii, O. (2010). Osnovy teorii redahuvannia perekladiv. [Fundamentals of Translation Editing Theory]. Kharkiv: Kharkivskyi natsionalnyi universytet imeni V. Karazina [in Ukrainian].
Rebrii, O. (2012). Suchasni kontseptsii tvorchosti u perekladi. [Modern Concepts of Translation Creativity]. Kharkiv: Kharkivskyi natsionalnyi universytet imeni V. Karazina [in Ukrainian].
Chernovatyi, L. (2013). Metodyka vykladannia perekladu yak spetsialnosti. [Methodology of Teaching Translation as a Discipline]. Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian].
Campbell, S. (1998). Translation into the second language. Harlow: Longman.
Electronic Library of Ukrainian Literature: Ivan Franko “Boa Constrictor”. Retrieved from: https://tarnawsky.artsci.utoronto.ca/elul/English/Franko/Franko-BoaConstrictor.pdf.
Elhariry, Y. (2018). Temporality. New Literary History, 49 (2), 255–259.
Internet Encyclopedia of Philosophy. Edmund Husserl: Intentionality and Intentional Content. Retrieved from: https://iep.utm.edu/huss-int/.
Franko, I. (1957). Boa Constrictor and Other Stories. Moscow: Foreign languages Publ. House, Moscow.
Odrekhivska, I. (2017). Translation Editology: Conceptualising the Unknown Known Interdisciplinary Area of Translation Studies. Respectus Philologicus, 31 (36).
Popovič, A. (1975). Teória umeleckého prekladu: Aspekty textu a literárnej metakomunikácie. Bratislava: Tatran.
Reiss, K. (1989). Übersetzungstheorie und Praxis der Übersetzungskritik. Übersetzungswissenschaft und Fremdsprachenunterricht. München: Goethe-Institut. Ref. 42, 71–93.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
