ФОЛЬКЛОРНИЙ СКЛАДНИК ВИДАННЯ «БУКВАРЬ ЮЖНОРУССКІЙ» (1861) В УПОРЯДКУВАННІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
DOI:
https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2026/11/10Ключові слова:
«Букварь южнорусскій», фольклор, думи, паремії, Тарас Шевченко, освіта, етнопедагогіка, недільні школи.Анотація
Стаття присвячена дослідженню фольклорного складника видання «Букварь южнорусскій» (1861) – останнього прижиттєвого видання Тараса Шевченка, укладеного ним власним коштом для безоплатних недільних шкіл. Шевченку-етнопедагогу та просвітителю в українській та іноземній гуманітаристиці традиційно приділяється значно менше уваги, ніж Шевченку-письменнику й художнику, а фольклорний складник Букваря як свідома упорядкувальна стратегія досі не ставав предметом системного аналізу. Мета дослідження – виявити принципи добору, функції та ідейно-концептуальне навантаження фольклорних текстів у виданні в контексті просвітницької діяльності та педагогічних поглядів Шевченка. Об'єктом аналізу є «Букварь южнорусскій» укладений Тарасом Шевченком, надрукований у С-Петербурзі в «печатні» Гогенфельдена і Ко, 1861 року на 24 сторінках з ілюстраціями; предметом – фольклорний складник видання (думи про Пирятинського Поповича Олексія та Марусю попівну Богуславку і тринадцять народних паремій) у їхніх жанрових, ідейних і функціональних характеристиках. Використано методи фольклористики, етнопедагогіки, дидактики та етнокультурології та функціональний, структурно-семантичний, текстологічний і контекстуальний підходи. Встановлено, що вибір конкретних жанрів і текстів є не технічною зручністю, а концептуальним рішенням: через думи та паремії Шевченко передає наскрізну ідею видання – силу єдності, братерства й служіння високим ідеалам, незрадливість віри, любов до рідної землі, шанування родини. Наукова новизна полягає в тому, що Буквар уперше розглянуто з позиції трансмісії фольклору в навчальному тексті, а також у ширшому контексті цензурних обмежень і колоніального тиску, в умовах яких добір народних творів набував особливого ідеологічного виміру. В результаті проведеного дослідження встановлено, що «Букварь южнорусскій» (1861) в упорядкуванні Тараса Шевченка є важливим складником не лише творчого доробку письменника, а й зразком підручникової літератури, що заклала основи ідейного та педагогічного використання народної словесності в навчальних виданнях: саме цей Буквар став першим україномовним навчальним текстом, до якого були органічно введені фольклорні твори як повноцінний змістовий компонент, а не ілюстративний додаток, що згодом утвердилося як традиція в українській букварній літературі та закріпилося як одна з визначальних рис вітчизняного просвітницького підручника.
Посилання
Артемова Л.В. Історія педагогіки України: Підручник. Київ : Либідь, 2006. 424 с.
Буквар південноруський 1861 року / Тарас Шевченко, упоряд. М. М. Ілляша, вступ. сл. О. Гончара, післям. В. Яцюка. Київ : Веселка, 1991. 61 c.
Бучарська І.С. «Букварь Южнорусскій. 1861 року» Тараса Шевченка в комунікативному просторі України: реальність та перспективи присутності. Communications and Communicative Technologies. Вип. 19. 2019. С. 19–25.
Вишневська Н.О., Бородін В.С. Букварь Южнорусскій. Тарас Шевченко. Енциклопедія життя і творчості, 2016. URL: https://www.t-shevchenko.name/uk/MiscWorks/Bukvar.html (дата звернення 4.03.2026).
Дзюба І. Жулинський М. На вічному шляху до Шевченка. [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. Київ, 2003. Т. 1: Поезія 1837–1847. С. 9–66]. URL: http://litopys.org.ua/shevchenko/shev101.htm (дата звернення 20.03.2026).
Куліш П. Граматка. С.-Петербург. 1857. 150 с.
Лазанська Т.І. Недільні школи [Електронний ресурс] Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О. Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ: В-во «Наукова думка», 2010. 728 с.: іл. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Nedilni_shkoly (дата звернення 4.03.2026).
Педагогічні погляди Т.Г. Шевченка у контексті розвитку освіти Рекомендаційний бібліографічний список до 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. ДНПБУ імені В. О.Сухомлинського НАПНУ / упор. Самкаук Л.І., Кривоносова О.В., Київ, 2014. URL: https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2016/02/idex_5_35. pdf (дата звернення 4.03.2026)
Сагач Г.М. Лебедина пісня Тараса Шевченка – «Буквар Южноруський» (1861 р.). Таврійський вісник освіти. 2014, № 3 (47). С. 13–18.
Тарас Григорович Шевченко : бібліографія літератури про життя і творчість, 2004–2018 / НАН України, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського; авт. кол.: І.Д. Войченко (керівник), О. П. Андрущенко, О. О. Фіклістова ; редкол.: Л.А. Дубровіна (голова) [та ін.] ; наук. ред. С. С. Кіраль. Київ, 2019. 812 с. URL: http://www.irbis- nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/er-0003587.pdf (дата звернення 4.03.2026).
Сердунич Л. Тарас Шевченко – автор підручника. Жінка-українка. URL: http://ukrainka.org.ua/node/2138 (дата звернення 4.03.2026).
Шаркань В.В. Мова і правопис букваря Тараса Шевченка (1861). Шевченкознавчі студії : збірник наукових праць. Вип. 12. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2009. С. 265–277.
Шевцова С. «Буквар» Шевченка: двічі дозволений, але заборонений. Київ, 2021. URL: https://www.ukrinform. ua/rubric-society/3347257-bukvar-sevcenka-dvici-dozvolenij-ale-zaboronenij.html (дата звернення 4.03.2026).
Шевченко Тарас. Усі твори в одному томі. Київ, Ірпінь ВТФ «Перун», 2006, 824 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




