ПЕРЕКЛАДАЦЬКА МІСІЯ МИКОЛИ ЛУКАША В РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІНГВОКУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2023/6/3Ключові слова:
Микола Лукаш, місія, українська лінгвокультура, література барокоАнотація
Актуальність статті зумовлена загальною спрямованістю перекладознавчих досліджень на вивчення спадщини українського теоретика і практика художнього перекладу Миколи Лукаша. У вітчизняному перекладознавстві досі залишається нечітко визначеним його авторський метод перекладу літератури бароко у полісистемі української літератури. Перспективним видається аналіз впливу перекладної барокової літератури на творчий та життєвий шлях митця-перекладача. Мета дослідження полягає у вивченні перекладацької місії Миколи Лукаша як знакової постаті в історії українського перекладу та в розвитку української лінгвокультури. Повноцінне осмислення історії української літератури та культури, українського народу неможливе без всебічного вивчення історії українського художнього перекладу, перекладознавчої думки вітчизняних науковців. Одним із захисників української культури і, зокрема, мови є перекладач-подвижник Микола Олексійович Лукаш. Виконуючи роль посередника, перекладач М. Лукаш пояснює незрозуміле, відкриває автора новій спільноті, нерідко змінюючи усталений погляд на твір як річ очевидну й завершену, переконує всіх свіжим і глибшим тлумаченням, виправляє помилки сприйняття. Він часто експериментував з мовними засобами, адже демонстрував сміливий підхід до вирішення складних перекладацьких завдань. Творча спадщина майстра українського перекладу М. Лукаша завжди викликала підвищений інтерес фахівців до його авторських новотворів, домінантних ознак індивідуального стилю та методу перекладу певного літературного напрямку та жанру. Зроблені М. Лукашем переклади барокової літератури, специфікою якої є протиставлення реальності й ілюзій, а також гармонійне сполучення трагічного з комічним, піднесеного з вульгарним, жахливого з кумедним, тобто поєднання книжного і народного, сакрального і профанного, дозволяють засвідчити мовну революцію в царині професійного перекладу.
Посилання
Andriyenko, V.P. (2003). Ukrayinska shkola perekladu [Ukrainian school of translation]. Simferopol: RVV ТЕІ [in Ukrainian].
Zorivchak, R.P. (2001). Khudozhniy pereklad v Ukrayini i buttya natsiyi. Sproba istoryko-literaturnoho osmyslennya [Literary translation in Ukraine and the existence of the nation. An attempt at historical and literary comprehension] Zapysky “ Perekladatskoyi maysterni 2000–2001” [Notes of the “Translation Workshop 2000-2001”]. P. 9–17. Lviv [in Ukrainian].
Kochur, H. (2008). Literatura ta pereklad: Doslidzhennya. Retsenziyi. Literaturni portrety. Interview [Literature and translation: Research. Reviews. Literary portraits. Interview]. Vol. 1–2. Kyiv: Smoloskyp [in Ukrainian].
Savchyn, V.R. (2014). Mykola Lukash – podvyzhnyk ukrayinskoho khudozhnoho perekladu [Mykola Lukash is an ascetic of Ukrainian artistic translation]. Lviv: Litopys [in Ukrainian].
Strikha, M. (2006). Ukrayinskyy khudozhniy pereklad: mizh literaturoyu i natsiyetvorennyam [Ukrainian literary translation: between literature and nation-building]. Kyiv: Fakt, Nash chas [in Ukrainian].
Tsymbalyuk, T.V. (1996). Mova perekladu Mykoly Lukasha: Frazeolohiya romanu Mihelya de Servantesa Saavedry «Don Kikhot» [The language of Mykola Lukash’s translation: Phraseology of the novel "Don Quixote" by Miguel de Cervantes Saavedra]. Kyiv: Dovira [in Ukrainian].
Cherednychenko, O.(2009) Perekladatskyy dorobok Hryhoriya Kochura [Translation work of Hryhoriy Kochur]. Vsesvit, № 7–8. Retrieved from https://www.vsesvit-journal.com/old/content/view/578/41/ [in Ukrainian].
Shmiher, T. (2009). Istoriya ukrayinskoho perekladoznavstva XX storichchya [History of Ukrainian translation studies of the 20th century]. Kyiv: Smoloskyp [in Ukrainian].