ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ УКРАЇНСЬКОЇ ЖІНОЧОЇ ЕЛІТИ В ПОРТРЕТНОМУ ІНТЕРВ’Ю

Анотація

У статті розглядаються гендерні стереотипи, які актуалізуються у мові української жіночої еліти в портретному інтерв’ю. Описується загальна ситуація сучасного масмедійного впливу на суспільне середовище, зокрема його особливості у гендерному розмаїтті. Окрема увага зосереджена на визначенні та аналізі гендерних стереотипів сучасного українського соціуму, зокрема у статті описані особливості стереотипного сприйняття та самовизначення жінок у суспільстві. У руслі сучасних політичних подій в українському соціумі схарактеризовано вплив фемінізму у масмедійному дискурсі України. Виокремлено гендерні стереотипи, що яскраво зображують та надають змогу розпізнати у комунікативному середовищі образи жінок-лідерок, жінок-господинь та жінок-рушійних сил соціальних і політичних подій. У дослідженні надано диференціацію між розуміннями гендеру та статі, медійного дискурсу та портретного інтерв’ю як різновиду спілкування, що спрямований на висвітлення думок та особистих почуттів і проблем певних осіб українського суспільства, які впливають на громадську думку. У роботі спираємося на класифікацію стереотипів за гендерними типами (приналежності до певної статі), за соціальними ролями й статусом та за професійною приналежністю. На прикладі інтерв’ю відомої української акторки, волонтерки та громадської діячки Наталки Денисенко, яке вона дала у рамках соціального проєкту «Нова реальність», визначено та описано стереотипи жіноцтва. У результаті дослідження з’ясовано, що в образі сильної акторки актуалізуються такі стереотипи, як: жінка є слабкою, який на мовному рівні передано вживанням метафоричного виразу; жінка є соромʼязливою, що відтворено на протиставленні понять «відвертість» – «сором»; жінка є берегинею родини, який вербалізовано аргументованою лексикою семантичного поля збереження та взаємодії гендерних ролей; домінування чоловічого роду, що представлено на морфологічному рівні неузгодженням граматичних форм чоловічого роду.